Орфографічний словник української мови

поноска

поно́ска

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поноска — -и, ж., мисл. Предмет, що його навчена собака приносить у зубах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поноска — ПОНО́СКА, и, ж., мисл. Предмет, який навчена собака приносить у зубах. Забавно було дивитись, як Нептун на бігу хляпав обвислим вухом і тріпав білу поноску під чорним холодним носом (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. поноска — ПОНО́СКА, и, ж., мисл. Предмет, який навчена собака приносить у зубах. Забавно було дивитись, як Нептун на бігу хляпав обвислим вухом і тріпав білу поноску під чорним холодним носом (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах