поодаль

ПОО́ДАЛЬ, присл.

На деякій відстані від кого-, чого-небудь; осторонь від когось, чогось.

З дзвіниці виходять дівчата..; за дівчатами поодаль ідуть пишаючись парубки (М. Кропивницький);

– Бережись, дядьку, чого став? – крикнув чийсь різкий голос. Никанор одсахнувся і став поодаль (І. Микитенко);

Випрану сорочку [нейлонову] краще сушити на плічках, поодаль від джерела тепла (з газ.).

Значення в інших словниках

1. поодаль — поо́даль прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. поодаль — див. далеко  Словник синонімів Вусика
3. поодаль — присл. Те саме, що поодалік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поодаль — Віддаля, звіддаля, здаля, здалі, здалік, здалеки, здалека, здалеку, віддалеки, звіддалеки, віддалік, звіддалік, удалені, удалечині, див. осторонь  Словник чужослів Павло Штепа
5. поодаль — ВІДДАЛІ́К (на значній відстані), ВІДДАЛЯ́, ВІДДАЛЕКИ́, ПОО́ДАЛЬ, ВІДДАЛІ́ рідше, ПООДАЛІ́К рідше, ВІ́ДДАЛЬ рідше, ПО́ДАЛЬ розм., О́ДАЛЬ діал. Низенькі, напівзасипані снігом хатки стояли віддалік одна від одної (М.  Словник синонімів української мови
6. поодаль — ПОО́ДАЛЬ, присл. На деякій відстані від кого-, чого-небудь; осторонь від когось, чогось. З дзвіниці виходять дівчата..; за дівчатами поодаль ідуть пишаючись парубки (Кроп., II, 1958, 7); — Бережись, дядьку, чого став? — крикнув чийсь різкий голос.  Словник української мови в 11 томах