поодаль —
ПОО́ДАЛЬ, присл. На деякій відстані від кого-, чого-небудь; осторонь від когось, чогось. З дзвіниці виходять дівчата..; за дівчатами поодаль ідуть пишаючись парубки (М. Кропивницький); – Бережись, дядьку, чого став? – крикнув чийсь різкий голос.
Словник української мови у 20 томах
поодаль —
ВІДДАЛІ́К (на значній відстані), ВІДДАЛЯ́, ВІДДАЛЕКИ́, ПОО́ДАЛЬ, ВІДДАЛІ́ рідше, ПООДАЛІ́К рідше, ВІ́ДДАЛЬ рідше, ПО́ДАЛЬ розм., О́ДАЛЬ діал. Низенькі, напівзасипані снігом хатки стояли віддалік одна від одної (М.
Словник синонімів української мови
поодаль —
ПОО́ДАЛЬ, присл. На деякій відстані від кого-, чого-небудь; осторонь від когось, чогось. З дзвіниці виходять дівчата..; за дівчатами поодаль ідуть пишаючись парубки (Кроп., II, 1958, 7); — Бережись, дядьку, чого став? — крикнув чийсь різкий голос.
Словник української мови в 11 томах