поодаль

ВІДДАЛІ́К (на значній відстані), ВІДДАЛЯ́, ВІДДАЛЕКИ́, ПОО́ДАЛЬ, ВІДДАЛІ́ рідше, ПООДАЛІ́К рідше, ВІ́ДДАЛЬ рідше, ПО́ДАЛЬ розм., О́ДАЛЬ діал. Низенькі, напівзасипані снігом хатки стояли віддалік одна від одної (М. Олійник); Праворуч від шляху, трохи віддаля, рясніли електричні вогні (Ю. Смолич); Дівчата разом глянули на танк, що стояв віддалеки (О. Гончар); З дзвіниці виходять дівчата..; за дівчатами поодаль ідуть пишаючись парубки (М. Кропивницький); Багряним світлом грало (сонце).. по річці, Що віддалі велично протікала (Леся Українка); Трохи поодалік від берега, загойдані хвилями, дрімають табунцем чайки (В. Логвиненко); Віддаль безвладною масою лежав недужий (М. Коцюбинський); Підходить (Альберт) до великого каменя, що лежить подаль, і в задумі сідає на нього (Я. Мамонтов); — Одаль від інших людей.. Ми живемо (переклад Б. Тена).

Значення в інших словниках

1. поодаль — поо́даль прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. поодаль — див. далеко  Словник синонімів Вусика
3. поодаль — присл. Те саме, що поодалік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поодаль — Віддаля, звіддаля, здаля, здалі, здалік, здалеки, здалека, здалеку, віддалеки, звіддалеки, віддалік, звіддалік, удалені, удалечині, див. осторонь  Словник чужослів Павло Штепа
5. поодаль — ПОО́ДАЛЬ, присл. На деякій відстані від кого-, чого-небудь; осторонь від когось, чогось. З дзвіниці виходять дівчата..; за дівчатами поодаль ідуть пишаючись парубки (М. Кропивницький); – Бережись, дядьку, чого став? – крикнув чийсь різкий голос.  Словник української мови у 20 томах
6. поодаль — ПОО́ДАЛЬ, присл. На деякій відстані від кого-, чого-небудь; осторонь від когось, чогось. З дзвіниці виходять дівчата..; за дівчатами поодаль ідуть пишаючись парубки (Кроп., II, 1958, 7); — Бережись, дядьку, чого став? — крикнув чийсь різкий голос.  Словник української мови в 11 томах