попліть

ПО́ПЛІТЬ, і, ж., розм.

Плетена загорожа.

Василь творив свій танець на сонних вуличках не вперше. Коли він протанцьовував коло чиєїсь клуні чи кошари, старі люди не раз прокидались і навіть, здавалось їм, бачили щось крізь щільну попліть (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. попліть — по́пліть іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попліть — -і, ж., розм. Плетена загорожа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попліть — ПО́ПЛІТЬ, і, ж., розм. Плетена загорожа. Василь творив свій танець на сонних вуличках не вперше. Коли він протанцьовував коло чиєїсь клуні чи кошари, старі люди не раз прокидались і навіть, здавалось їм, бачили щось крізь щільну попліть (Довж., І, 1958, 88).  Словник української мови в 11 томах
4. попліть — По́пліть, -ті ж. Верхняя часть плетня. Угор.  Словник української мови Грінченка