порипування

ПОРИ́ПУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. пори́пувати і звуки, утворювані цією дією.

Тишу порушувало обережне порипування стільців, приглушене шипіння примуса та побулькування рідини в реторті... (Ю. Шовкопляс);

Він все слухав і слухав: він хотів, він мусив почути тільки один звук – сплеск весел або порипування кочетів (Ю. Смолич);

З села зрідка чулося порипування хліборобських возів під снопами (А. Іщук).

Значення в інших словниках

1. порипування — пори́пування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. порипування — -я, с. Дія за знач. порипувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порипування — ПОРИ́ПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. пори́пувати і звуки, утворювані цією дією. Тишу порушувало обережне порипування стільців, приглушене шипіння примуса та побулькування рідини в реторті… (Шовк.  Словник української мови в 11 томах