поромник
ПОРО́МНИК, рідко ПАРО́МНИК, заст. ПОРО́ННИК, а, ч.
Перевізник на поромі.
Коли Вікентій Петрович підійшов до порома, поромники здивовано перезирнулися між собою (М. Стельмах);
Взявся [Шелюженко] за трос, щоб допомогти поронникові гнати порон на той бік (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)