Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
поромник —
поро́мник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
поромник —
ПОРО́МНИК, рідко ПАРО́МНИК, заст. ПОРО́ННИК, а, ч. Перевізник на поромі. Коли Вікентій Петрович підійшов до порома, поромники здивовано перезирнулися між собою (М. Стельмах); Взявся [Шелюженко] за трос, щоб допомогти поронникові гнати порон на той бік (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
поромник —
ПОРО́МНИК (перевізник на поромі), ПАРО́МНИК розм., ПОРО́МЩИК розм., ПОРО́ННИК заст., ПОРО́НЩИК заст. Отець Вікентій зіскакує з воза і собі хапається за мотуз. Поромники тільки брови звели вгору і не промовили ні слова (М.
Словник синонімів української мови
поромник —
ПОРО́МНИК, рідко ПАРО́МНИК, заст. ПОРО́ННИК, а, ч. Перевізник на поромі. Коли Вікентій Петрович підійшов до порома, поромники здивовано перезирнулися між собою (Стельмах, Хліб.., 1959, 426); Взявся [Шелюженко] за трос, щоб допомогти поронникові гнати порон на той бік (Гончар, Маша.., 1959, 106).
Словник української мови в 11 томах