поромник
ПОРО́МНИК, рідко ПАРО́МНИК, заст. ПОРО́ННИК, а, ч. Перевізник на поромі.
Коли Вікентій Петрович підійшов до порома, поромники здивовано перезирнулися між собою (Стельмах, Хліб.., 1959, 426);
Взявся [Шелюженко] за трос, щоб допомогти поронникові гнати порон на той бік (Гончар, Маша.., 1959, 106).
Словник української мови (СУМ-11)