порубіжний
ПОРУБІ́ЖНИЙ, а, е.
Прикордонний.
Російський уряд створював в порубіжних з Україною містах спеціальні двори для приїжджих українських купців і торгових людей (з наук. літ.);
На заході червенська земля доходила до польських рубежів або сягала до р. Вепр, можливо, навіть, до р. Пор, бо тут саме в той час зростає значний порубіжний град Сутейськ (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)