порубіжний

порубі́жний

[поруб’іжни^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. порубіжний — порубі́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. порубіжний — -а, -е. Прикордонний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порубіжний — ПОРУБІ́ЖНИЙ, а, е. Прикордонний. Російський уряд створював в порубіжних з Україною містах спеціальні двори для приїжджих українських купців і торгових людей (з наук. літ.); На заході червенська земля доходила до польських рубежів або сягала...  Словник української мови у 20 томах
4. порубіжний — ПРИКОРДО́ННИЙ (розташований біля чи вздовж кордону), ПОРУБІ́ЖНИЙ, ПРИРУБІЖНИЙ рідше, ЛІМІТРО́ФНИЙ книжн., ПРИГРАНИ́ЧНИЙ розм., ГРАНИ́ЧНИЙ розм. рідше. Біля прикордонного пункту Вільховець з неослабною силою точився бій (Н.  Словник синонімів української мови
5. порубіжний — ПОРУБІ́ЖНИЙ, а, е. Прикордонний. Російський уряд створював в порубіжних з Україною містах спеціальні двори для приїжджих українських купців і торгових людей (Іст.  Словник української мови в 11 томах