посватаний

ПОСВА́ТАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до посва́тати 1.

2. у знач. прикм. Який посватався.

Наум, бачивши, що вже усе готово, став одбирати людей: кого дружком, кого у піддружі.., а молодого не треба було вибирати, бо Василь, її посватаний жених, був тутечки (Г. Квітка-Основ'яненко);

// у знач. ім. посва́таний, ного, ч.; посва́тана, ної, ж. Особа, що заручилася.

Після сього посватаних і посадили, звичайно, на покуть, на посад (Г. Квітка-Основ'яненко);

// посва́тано, безос. пред.

Значення в інших словниках

1. посватаний — посва́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. посватаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до посватати 1). 2》 у знач. прикм. Який посватався. || у знач. ім. посватаний, -ного, ч.; посватана, -ної, ж. Особа, що заручилася.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посватаний — ПОСВА́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до посва́тати 1. 2. у знач. прикм. Який посватався. Наум, бачивши, що вже усе готово, став одбирати людей: кого дружком, кого у піддружі..  Словник української мови в 11 томах