Словник української мови у 20 томах

посмішковуватися

ПОСМІШКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПОСМІ́ШКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал.

Підсміюватися, насміхатися з кого-, чого-небудь.

– Слухайте, чоловіче, – посмішковуються з нас, – а ви де коні продали, що самі фіру пруття двигаєте? (І. Франко);

Дуже то немилий випадок, як тебе при людях сварять і плюгавлять. Усі ззираються на тебе, посмішковуються, а ти червонійся і відгризайся, як знаєш (Л. Мартович);

– Наш пан казали, що пан Кшивокольський не є правдивим шляхтичем, та й пан наш усе з нього посмішковувалися (Г. Хоткевич);

Явтух жартував, посмішкувався з новобранців, що вони носи поспускали і так поприбирані (А. Свидницький);

– Ти гадав, що будеш найліпший, а ліпші знайшлися, – посмішкувалися деякі, зиркаючи на парубка (Н. Кобринська).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. посмішковуватися — посмішко́вуватися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. посмішковуватися — -уюся, -уєшся і посмішкуватися, -уюся, -уєшся, недок., діал. Підсміюватися, насміхатися з кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмішковуватися — ПОСМІШКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПОСМІ́ШКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. Підсміюватися, насміхатися з кого-, чого-небудь. — Слухайте, чоловіче, — посмішковуються з нас, — а ви де коні продали, що самі фіру пруття двигаєте? (Фр.  Словник української мови в 11 томах