посмішковуватися

ПОСМІШКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПОСМІ́ШКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. Підсміюватися, насміхатися з кого-, чого-небудь.

— Слухайте, чоловіче, — посмішковуються з нас, — а ви де коні продали, що самі фіру пруття двигаєте? (Фр., І, 1955, 372);

Дуже то немилий випадок, як тебе при людях сварять і плюгавлять. Усі ззираються на тебе, посмішковуються, а ти червонійся і відгризайся, як знаєш (Март., Тв., 1954, 195);

— Наш пан казали, що пан Кшивокольський не є правдивим шляхтичем, та й пан наш усе з нього посмішковувалися (Хотк., Довбуш, 1965, 272);

Явтух жартував, посмішкувався з новобранців, що вони носи поспускали і так поприбирані (Свидн., Люборацькі, 1955, 46);

— Ти гадав, що будеш найліпший, а ліпші знайшлися, — посмішкувалися деякі, зиркаючи на парубка (Кобр., Вибр., 1954, 165).

Значення в інших словниках

1. посмішковуватися — посмішко́вуватися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. посмішковуватися — -уюся, -уєшся і посмішкуватися, -уюся, -уєшся, недок., діал. Підсміюватися, насміхатися з кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посмішковуватися — ПОСМІШКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПОСМІ́ШКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. Підсміюватися, насміхатися з кого-, чого-небудь. – Слухайте, чоловіче, – посмішковуються з нас, – а ви де коні продали, що самі фіру пруття двигаєте? (І.  Словник української мови у 20 томах