постовпіти
ПОСТОВПІ́ТИ, і́ємо, і́єте, док.
Остовпіти (про всіх або багатьох).
Люди обступили його довкола і постовпіли. – Бідний чоловік! Два місяці нічого не їв! (І. Франко);
– Сідайте на воза, товариші студенти, – каже людина з сивим йоржиком, не звертаючи уваги на те, що приїжджі постовпіли коло машини (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)