посуджувати
ПОСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, діал.
Підозрювати.
Очевидно, ніхто не буде посуджувати Франка, що він був адоратором голоти. “Продуцент, робітник”, “мужик”, “каменяр” – такі його типи певно не були типами голоти, лише народу (з наук. літ.);
Як то нам людям треба бути осторожними [обережними], щоби нікого не посуджувати, ані нікому не докоряти, навіть і справедливо засудженому, бо і такий з хреста пішов з Христом до раю (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)