посутній
ПОСУ́ТНІЙ, я, є.
Який має істотне значення, становить суть або стосується суті чого-небудь; суттєвий.
Катя воліла б швидше робити щось більш посутнє (В. Козаченко);
Редакція видрукувала посутні заперечення київського професора (П. Загребельний);
// Діловий, слушний (про думку, зауваження і т. ін.).
Посутньої розмови з питань майстерності роману як провідного жанру сучасної літератури у критика не вийшло (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)