потолочений

ПОТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до потоло́чи́ти.

Що весною процвітало, всохло, не доспіло, потолочене, мов градом, поле почорніло... (Уляна Кравченко);

Навколо вся пшениця була втоптана, потолочена (О. Донченко);

* Образно. Жаль о то́бі І потолочену любов з[авмер]лу У серці но́шу (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. потолочений — потоло́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. потолочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до потолочити. || потолочено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потолочений — Потоло́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. потолочений — ПОТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потоло́чи́ти. Що весною процвітало, всохло, не доспіло, потолочене, мов градом, поле почорніло… (У. Кравч., Вибр., 1958, 128); Навколо вся пшениця була втоптана, потолочена (Донч., І, 1956, 60); *Образно.  Словник української мови в 11 томах