Великий тлумачний словник сучасної мови

потолочений

потоло́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до потолочити.

|| потолочено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. потолочений — потоло́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. потолочений — ПОТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до потоло́чи́ти. Що весною процвітало, всохло, не доспіло, потолочене, мов градом, поле почорніло... (Уляна Кравченко); Навколо вся пшениця була втоптана, потолочена (О. Донченко); * Образно. Жаль о то́бі І потолочену любов з[авмер]лу У серці но́шу (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. потолочений — Потоло́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. потолочений — ПОТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потоло́чи́ти. Що весною процвітало, всохло, не доспіло, потолочене, мов градом, поле почорніло… (У. Кравч., Вибр., 1958, 128); Навколо вся пшениця була втоптана, потолочена (Донч., І, 1956, 60); *Образно.  Словник української мови в 11 томах