потоптатися
ПОТОПТА́ТИСЯ, топчу́ся, то́пчешся, док.
Топтатися якийсь час.
– Немає заводу, Варочко. Відплив на Кавказ, – каже Артем і, потоптавшись на місці, додає: – І всі родини робітників відпливли (В. Кучер);
Потоптавшись тут і там безпорадно, Савко з Марією побігли до потоку (П. Козланюк);
* Образно. Краю мій! .. Багато по тобі пройшло-потопталося літ і віків, багато розлилося сліз та горя (Панас Мирний);
// розм. Потанцювати якийсь час.
Вона трохи потопталась в “вальці” [вальсі] (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)