Словник української мови у 20 томах

потьмянішати

ПОТЬМЯНІ́ШАТИ, ає.

Док. до тьмяні́шати.

Потьмянішала [далечінь], набула бруднувато-зеленого тону пляшкового скла (З. Тулуб).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. потьмянішати — потьмяні́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. потьмянішати — -ає. Док. до тьмянішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потьмянішати — ТЬМЯНІ́ТИ (ставати тьмяним, тьмянішим), ЗАТЬМА́РЮВАТИСЯ, БЛЯ́КНУТИ, МЕ́РКНУТИ (МЕ́РКТИ), МЕ́РХНУТИ (МЕ́РХТИ), БЛІ́ДНУТИ, БЛІДНІ́ТИ, ГА́СНУТИ, ПОГАСА́ТИ, ПОТУХА́ТИ, ПРИГАСА́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ПРИМЕРХА́ТИ, ПРИТЬМА́РЮВАТИСЯ (злегка); МЕРТВІ́ТИ (про світло)...  Словник синонімів української мови
  4. потьмянішати — ПОТЬМЯНІ́ШАТИ, ає. Док. до тьмяні́шати. Потьмянішала [далечінь], набула бруднувато-зеленого тону пляшкового скла (Тулуб, Людолови, II, 1957, 229).  Словник української мови в 11 томах