похибити
ПОХИ́БИТИ, блю, биш; мн. похи́блять; док., розм.
1. Те саме, що промахну́тися.
Снайпер з вікна .. послав, не похибивши, кулю в чорнявого хлопця (М. Бажан).
2. перен. Те саме, що збо́чити 3.
На путь життя Ступив він і ніколи не похибив, Людському щастю всі віддавши сили (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)