похибка
ПО́ХИБКА, и, ж.
1. розм. Помилка, промах, недогляд у чому-небудь.
Найменша похибка, найменша слабість Чуття і волі знівечити може Плід довголітньої його покути (І. Франко);
– Бувають похибки в житті, – додав ще [зять], – котрих не можна вже більше ніколи поправити, а такою похибкою .. був його зв'язок з Оленою (О. Кобилянська);
Найдрібніша похибка лікаря може урвати комусь життя (Ю. Шовкопляс).
2. спец. У математиці – різниця між точною величиною чого-небудь і величиною, знайденою при вимірюванні; погрішність.
Абсолютна похибка;
Відносна похибка;
// Неправильність, неточність, відхилення від норми в роботі якогось механізму, пристрою і т. ін.
За нормами похибка лічильника не повинна перевищувати ±1% (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)