почуттєвий
ПОЧУТТЄ́ВИЙ, а, е.
1. Одержуваний за допомогою органів чуттів.
Людина має здатність складати певні судження не лише опосередковано – шляхом абстрактного мислення, а й безпосередньо – шляхом почуттєвої інтуїції (з наук. літ.).
2. Стос. почуттів, сприйманий почуттями.
У портреті характер людини розкривається через її конкретно почуттєвий образ (з наук. літ.);
В змалюванні природи Франко користувався не тільки зоровими враженнями, а й всією гамою почуттєвих образів (з навч. літ.).
3. Сексуальний, який свідчить про схильність до плотських насолод.
Великі губи, короткий ніс з глибоко врізаними ніздрями і важкувате підборіддя робили її обличчя одверто почуттєвим (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)