пошерхлий
ПОШЕ́РХЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до поше́рхнути.
– Вам треба сильної руки, пошерхлої руки моряка (Ю. Яновський);
Мурувате обличчя Григорія з пошерхлим носом раптом просвітліло від блиску його білих зубів (П. Автомонов);
Обхопив [Андрій] шофера руками, тричі поцілував його в пошерхлі від морозу і вітру губи (В. Минко);
Шумлять пошерхлі комиші (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)