правителька
ПРАВИ́ТЕЛЬКА, и, ж.
Жін. до прави́тель 1.
Щедрою рукою самовладна правителька Росії [Катерина II] розсипала державну казну (С. Добровольський);
Якась клопітна думка, видно, настирливо турбувала правительку монастиря (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)