практикуючий
ПРАКТИКУ́ЮЧИЙ, а, е, у знач. прикм., заст.
Який займається практикою (у 5 знач.).
Практикуючий хлопець кинувся з валком, пасочком мокрого паперу й щіткою (І. Франко);
Практикуючий лікар.
Словник української мови (СУМ-20)ПРАКТИКУ́ЮЧИЙ, а, е, у знач. прикм., заст.
Який займається практикою (у 5 знач.).
Практикуючий хлопець кинувся з валком, пасочком мокрого паперу й щіткою (І. Франко);
Практикуючий лікар.
Словник української мови (СУМ-20)