прапор
ПРА́ПОР, а, ч.
1. Полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держална чи шнура; є офіційною емблемою держави, символом її суверенітету.
Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів (з мови документів);
Монте-Мікеле [гора] одяглася в червоні базальти, а Везувій наче викинув в море двобарвний прапор: блакитний з рожевим (М. Коцюбинський);
* У порівн. – У бухті внизу стоїть кілька навчальних кораблів. Б'ють склянки – початок дня. Сходить сонце, як прапор (Ю. Яновський);
// Таке полотнище, що є емблемою військової частини, підрозділу, з'єднання, корабля і т. ін.
Тут військо стройними [стрункими] рядами В параді йшло, мовби на бой [бій]; В празничній збруї, з прапорами (І. Котляревський);
Полк ішов не той, він уже був інший, оновлений, урочистий, осяяний. Над колоною, розвіваючись в польоті, яскраво пломенів полковий прапор (О. Гончар);
[Стрижень:] Комітет передав тобі прапор твого корабля, прапор есмінця “Стремительного” (О. Корнійчук);
На прапорах Запорізької Січі (“Війська Низового”) бачимо сонце, місяць, зірки, інколи – зображення козацьких човнів на морі (з наук. літ.);
// Таке полотнище, що символізує приналежність до певної групи, організації, партії і т. ін.
Біля одного із стовпів стояв прапор чинбарів, найстаршого з цехів (З. Тулуб);
// перев. мн. Зовнішні розпізнавальні або сигнальні знаки військових та цивільних кораблів, що являють собою кольорові полотнища різної форми і з різними зображеннями.
Крейсер виплив уже на поверхню моря з-за горизонту, і чорний дим за ним линув, як хвіст. Канонерка пливла назустріч, піднімаючи на щоглу безліч різних прапорів (Ю. Яновський);
// також іст., у сполуч. зі сл. пам'ятний, перехідний і т. ін. Уживається у складі назви почесної нагороди.
До хати старого Пуги ще ніколи не сходилось стільки людей, як сьогодні. І кожен ще з порога гукав: “Кажуть, що Андрія нагородили орденом Трудового Прапора, то правда?” (П. Панч).
2. чого і без дод., перен. Керівна ідея, гасло, програма.
– Несімо прапор справи нашої в дужих руках, а будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла... (М. Коцюбинський).
(1) Перехідни́й пра́пор – прапор, який присуджується колективу, що завоював першість у змаганні.
– Товариші, ось наш перехідний прапор, – сказала Катя, – ми його завоювали, але втримати його буде важче (В. Собко);
(2) Під пра́пором чого, яким:
а) в ім'я чогось, під якимсь гаслом.
Французька буржуазна революція була першою революцією в історії, в якій маси виступали не під прапором релігійних вчень, а безпосередньо з політичними вимогами (з навч. літ.);
* Образно. І стародавні права Лаври було зламано, та вона тепер уже й не протестувала, й почала друкувати книжки тільки однакові з книжками московськими... Настала третя, нова доба лаврського друкарства, що вже цілком пішла під прапором “обрусєния”... (з наук. літ.);
Відтепер змінить своє життя, робитиме все, щоб тільки мама ніколи більше не плакала через нього. Втеча його відбувалась теж, можна сказати, під прапором мами, її образ йому сил додавав (О. Гончар);
б) прикриваючись чим-небудь.
△ (3) Прапори́ розцві́чування, спец. – різнобарвні прапорці, які піднімають на кораблях в дні великих свята або на честь якоїсь події.
В бухті урочисто і велично стоять, увінчані прапорами розцвічування, військові кораблі (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)