Словник української мови у 20 томах

прапрадідний

ПРАПРА́ДІДНИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що прапра́дідівський.

Дзвонімо ще в кубки, в ковші золотії, В прапрадідні дзвони гучні-голоснії! (П. Куліш);

Так, тут, у Празі староденній, Серед прапрадідних будов Горів, як світоч, віщий геній, Що тьму віків переборов (М. Рильський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прапрадідний — прапра́дідний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. прапрадідний — -а, -е, рідко. Те саме, що прапрадідівський.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прапрадідний — ПРАПРА́ДІДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що прапра́дідівський. Дзвонімо ще в кубки, в ковші золотії, В прапрадідні дзвони гучні-голоснії! (П. Куліш, Вибр.  Словник української мови в 11 томах