прапрадідний
ПРАПРА́ДІДНИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що прапра́дідівський.
Дзвонімо ще в кубки, в ковші золотії, В прапрадідні дзвони гучні-голоснії! (П. Куліш);
Так, тут, у Празі староденній, Серед прапрадідних будов Горів, як світоч, віщий геній, Що тьму віків переборов (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)