прапрадідівський
ПРАПРА́ДІДІВСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до прапра́дід.
– Ви самі знаєте, що в нашому селі живе три безкінних шляхтичі, які прапрадідівські єдваби замінили на мужицьку вибійку (М. Стельмах);
// Належний прапрадіду.
[Василина:] Це моя ікона. Прапрадідівська (М. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)