прапрадідний

ПРАПРА́ДІДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що прапра́дідівський.

Дзвонімо ще в кубки, в ковші золотії, В прапрадідні дзвони гучні-голоснії! (П. Куліш, Вибр., 1969, 391);

На конференції партійній Тут сам головував Ілліч, Так, тут, у Празі староденній, Серед прапрадідних будов Горів, як світоч, віщий геній, Що тьму віків переборов (Рильський, II, 1960, 295).

Значення в інших словниках

1. прапрадідний — прапра́дідний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. прапрадідний — -а, -е, рідко. Те саме, що прапрадідівський.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прапрадідний — ПРАПРА́ДІДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що прапра́дідівський. Дзвонімо ще в кубки, в ковші золотії, В прапрадідні дзвони гучні-голоснії! (П. Куліш); Так, тут, у Празі староденній, Серед прапрадідних будов Горів, як світоч, віщий геній, Що тьму віків переборов (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах