прачка
ПРА́ЧКА, и, ж.
Робітниця, праця якої полягає в пранні білизни.
Бідна прачка або послугачка щоденною важкою працею здобуває собі кусник чорного хліба (І. Франко);
Прачки, в білих халатах, у білих косиночках, неквапні й спокійні, походжали поміж машин і тільки скеровували їхні дії (П. Загребельний);
// Жінка, що пере білизну.
Над рікою тут і там червонілися спідниці прачок (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)