прачка
ПРА́ЧКА, и, ж. Робітниця, праця якої полягає в пранні білизни.
Бідна прачка або послугачка щоденною важкою працею здобуває собі кусник чорного хліба (Фр., II, 1950, 310);
Прачки, в білих халатах, у білих косиночках, неквапні й спокійні, походжали поміж машин і тільки скеровували їхні дії (Загреб., День., , 1964, 33);
// Жінка, що пере білизну.
Над рікою тут і там червонілися спідниці прачок (Фр., III, 1950, 92).
Словник української мови (СУМ-11)