праща

ПРА́ЩА́, пра́щі́, ж. Стародавня ручна зброя для метання каменя.

Ти згадуєш про свій славутний вчинок, як ти звалив пращею філістимця (Л. Укр., І, 1951, 430);

Юнак не розгубився: праща завила, закружляла над його головою, і важкий камінь хряснув у вовчі ребра (Тулуб, В степу.., 1964, 10);

*У порівн. Ох, що за погляд! Мов з пращі камінчик (Л. Укр., І, 1951, 430).

Значення в інших словниках

1. праща — пра́ща іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. праща — пращі, ж. Стародавня ручна зброя для метання каменя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. праща — Швигалка, швиргатка, кидька, див. катапульта, метавка  Словник чужослів Павло Штепа
4. праща — ПРА́ЩА, пра́щі́, ж. Стародавня ручна зброя для метання каменя. Ти згадуєш про свій славутний вчинок, як ти звалив пращею філістимця (Леся Українка); Юнак не розгубився: праща завила, закружляла над його головою, і важкий камінь хряснув у вовчі ребра (З.  Словник української мови у 20 томах
5. праща — ПРА́ЩА (стародавня метальна зброя), МЕТА́ВКА діал. Юнак не розгубився: праща завила, закружляла над його головою, і важкий камінь хряснув у вовчі ребра (З.  Словник синонімів української мови