приблудити
ПРИБЛУДИ́ТИ, блуджу́, блу́диш, док., розм., рідко.
Те саме, що приблуди́тися.
[Конецпольський:] Чого ж ти й приблудив до нас? [Сава:] Королю свому законному прийшов я служить (М. Костомаров).
Словник української мови (СУМ-20)ПРИБЛУДИ́ТИ, блуджу́, блу́диш, док., розм., рідко.
Те саме, що приблуди́тися.
[Конецпольський:] Чого ж ти й приблудив до нас? [Сава:] Королю свому законному прийшов я служить (М. Костомаров).
Словник української мови (СУМ-20)