приблудити

приблуди́ти

-блуджу, -блудиш, док., розм., рідко.

Те саме, що приблудитися.

Значення в інших словниках

1. приблудити — приблуди́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. приблудити — ПРИБЛУДИ́ТИ, блуджу́, блу́диш, док., розм., рідко. Те саме, що приблуди́тися. [Конецпольський:] Чого ж ти й приблудив до нас? [Сава:] Королю свому законному прийшов я служить (М. Костомаров).  Словник української мови у 20 томах
3. приблудити — ПРИБЛУДИ́ТИ, блуджу́, блу́диш, док., розм., рідко. То саме, що приблуди́тися. [Конецпольський:] Чого ж ти й приблудив до нас? [Сава:] Королю свому законному прийшов я служить (Кост., І, 1967, 189).  Словник української мови в 11 томах
4. приблудити — Приблудити, -ся, -джу, -ся, -диш, -ся гл. Заблудившись или блуждая прійти куда. Чуб. V. 350. Приблудили к Дунаєчку. Чуб. III. 486. Дівчинонька по гриби ходила, в зеленому лісі заблудила, приблудила к зеленому дубу. Чуб. V. 346.  Словник української мови Грінченка