приблудити
ПРИБЛУДИ́ТИ, блуджу́, блу́диш, док., розм., рідко. То саме, що приблуди́тися.
[Конецпольський:] Чого ж ти й приблудив до нас? [Сава:] Королю свому законному прийшов я служить (Кост., І, 1967, 189).
Словник української мови (СУМ-11)ПРИБЛУДИ́ТИ, блуджу́, блу́диш, док., розм., рідко. То саме, що приблуди́тися.
[Конецпольський:] Чого ж ти й приблудив до нас? [Сава:] Королю свому законному прийшов я служить (Кост., І, 1967, 189).
Словник української мови (СУМ-11)