приблудний

ПРИБЛУ́ДНИЙ, а, е, розм.

1. Який випадково опинився де-небудь, пристав до когось.

Гість лучився – от і всього .. Гість приблудний – більш нічого (П. Грабовський);

Муравйов. Не той, київський.., а свій Муравйов, південний, той самий приблудний комбриг, що торік під час відступу, розгубивши свою бригаду, прибився був до їхньої колони (О. Гончар);

// Який прибув звідки-небудь; немісцевий, чужий.

Вони розмовляли про щось своє, хутірське, яке їм було діло до приблудного парубка, що приїхав руйнувати їхні хати? (Григорій Тютюнник);

// Який не має постійного місця проживання.

– Вона приблудна якась, – прошепотів мені над вухом Петро. – Речей ніяких не має (А. Хорунжий);

// Який прибився до чужого стада, двору, дому і т. ін. (про тварину).

Катя роздивлялася по майстерні, шукаючи приблудну мавпу (О. Ільченко);

// Здичавілий, бездомний (про тварину).

Ходить, як приблудна вівця (Номис);

Якийсь приблудний пес перебіг дорогу (А. Шиян);

* У порівн. [Михайло:] Сьогодня [сьогодні] я звелів зайнять Миколиного бика, що раз у раз вештається, як приблудний, та скирти обдирає (І. Карпенко-Карий).

2. заст. Позашлюбний.

Значення в інших словниках

1. приблудний — приблу́дний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. приблудний — (хто) немісцевий, нетутешній, чужий, захожий; (пес) заблудний, заблуканий, заблукалий, бездомний.  Словник синонімів Караванського
3. приблудний — -а, -е, розм. 1》 Який випадково опинився де-небудь, пристав до когось. || Який прибув звідки-небудь; немісцевий, чужий. || Який не має постійного місця проживання. || Який прибився до чужого стада, двору, дому і т. ін. (про тварину). || Здичавілий, бездомний (про тварину). 2》 заст. Позашлюбний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приблудний — заблу́кана (блу́дна, приблу́дна) вівця́. Людина, яка порвала стосунки з тим середовищем, до якого раніше належала, або яка збилася з правильного життєвого шляху. — Так, нас запрошують. Бачиш, он вогнище, заблукана вівця! (П.  Фразеологічний словник української мови
5. приблудний — БЕЗДО́МНИЙ (про свійських тварин — який не має свого господаря), БРОДЯ́ЧИЙ, ПРИБЛУ́ДНИЙ (який прибився до чужого дому, стада і т. ін.; бродячий узагалі). Зажурчало в коров'яках, і звідти вибігла з божевільними очима задичавіла, бездомна свиня (С.  Словник синонімів української мови
6. приблудний — ПРИБЛУ́ДНИЙ, а, е, розм. 1. Який випадково опинився де-небудь, пристав до когось. Гість лучився — от і всього.. Гість приблудний — більш нічого (Граб., І, 1959, 462); Муравйов. Не той, київський..  Словник української мови в 11 томах
7. приблудний — Приблудний, -а, -е Приблудившійся, приставшій. Не сподівайся дяки від приблудної псяки. Ном. № 4604.  Словник української мови Грінченка