приблудний
приблу́дний
-а, -е, розм.
1》 Який випадково опинився де-небудь, пристав до когось.
|| Який прибув звідки-небудь; немісцевий, чужий.
|| Який не має постійного місця проживання.
|| Який прибився до чужого стада, двору, дому і т. ін. (про тварину).
|| Здичавілий, бездомний (про тварину).
2》 заст. Позашлюбний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови