прибічний
ПРИБІ́ЧНИЙ, а, е, заст.
Наближений, довірений.
Лев так далі мовив: – Слухайте ж, .. ви [звірі] всі маєте бути при мені, будете становити мій двір, мою прибічну сторожу і мою армію (І. Франко);
Ходкевич дав знак рукою – і вся старшина почала розходитися. Лишилася тільки прибічна сторожа (О. Маковей).
Словник української мови (СУМ-20)