Словник української мови у 20 томах

привідний

ПРИВІДНИ́Й, а́, е́, мех.

Прикм. до приві́д 2.

Величина крутильного моменту визначається за допомогою тензування привідних валів агрегатів (з наук. літ.);

Є випадки, коли силу тертя не можна зарахувати до сил шкідливого опору. У гальмах, наприклад, або в місцях стику привідних коліс локомотива з рейками, автомобіля з поверхнею дороги тертя корисне (з навч. літ.);

Привідний двигун;

Пивідний ремінь.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. привідний — привідни́й прикметник  Орфографічний словник української мови