Словник української мови у 20 томах

привідник

ПРИВІ́ДНИК, а, ч., розм.

Те саме, що приві́дець.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. привідник — приві́дник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. привідник — див. заводей  Словник синонімів Вусика
  3. привідник — -а, ч. Те саме, що привідець.  Великий тлумачний словник сучасної мови