пригарячити

ПРИГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, кого, що.

Док. до гарячи́ти 2.

Він здійняв папаху, поклонився на всі чотири боки мовчазним дідам і, пригарячивши коня, повів загін за село (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. пригарячити — пригарячи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пригарячити — -чу, -чиш, перех. Док. до гарячити 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригарячити — ПРИГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, перех. Док. до гарячи́ти 2. Він здійняв папаху, поклонився на всі чотири боки мовчазним дідам і, пригарячивши коня, повів загін за село (Тют., Вир, 1964, 529).  Словник української мови в 11 томах