пригарячити

пригарячи́ти

-чу, -чиш, перех.

Док. до гарячити 2).

Значення в інших словниках

1. пригарячити — пригарячи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пригарячити — ПРИГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, кого, що. Док. до гарячи́ти 2. Він здійняв папаху, поклонився на всі чотири боки мовчазним дідам і, пригарячивши коня, повів загін за село (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
3. пригарячити — ПРИГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, перех. Док. до гарячи́ти 2. Він здійняв папаху, поклонився на всі чотири боки мовчазним дідам і, пригарячивши коня, повів загін за село (Тют., Вир, 1964, 529).  Словник української мови в 11 томах