Орфографічний словник української мови

пригарячити

пригарячи́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пригарячити — -чу, -чиш, перех. Док. до гарячити 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пригарячити — ПРИГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, кого, що. Док. до гарячи́ти 2. Він здійняв папаху, поклонився на всі чотири боки мовчазним дідам і, пригарячивши коня, повів загін за село (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. пригарячити — ПРИГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, перех. Док. до гарячи́ти 2. Він здійняв папаху, поклонився на всі чотири боки мовчазним дідам і, пригарячивши коня, повів загін за село (Тют., Вир, 1964, 529).  Словник української мови в 11 томах