пригвинчений

ПРИГВИ́НЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пригвинти́ти.

Стілець теж оббитий м'якою підстилкою, вкритою цератою. Стоїть твердо, непорушне – пригвинчений до підлоги (В. Винниченко);

Ліжко пригвинчене до підлоги.

Значення в інших словниках

1. пригвинчений — пригви́нчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пригвинчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пригвинтити. || пригвинчено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригвинчений — ПРИГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пригвинти́ти. Ліжко пригвинчене до підлоги.  Словник української мови в 11 томах