придих
ПРИ́ДИХ, у, ч., лінгв.
Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук; звук, що супроводжує мовлення при видиханні.
Говорити з придихом.
Словник української мови (СУМ-20)ПРИ́ДИХ, у, ч., лінгв.
Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук; звук, що супроводжує мовлення при видиханні.
Говорити з придихом.
Словник української мови (СУМ-20)