Великий тлумачний словник сучасної мови

придих

при́дих

-у, ч., лінгв.

Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. придих — при́дих іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. придих — [придиех] -ху, м. (ў) -ху, мн. -хие, -х'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. придих — ПРИ́ДИХ, у, ч., лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук; звук, що супроводжує мовлення при видиханні. Говорити з придихом.  Словник української мови у 20 томах
  4. придих — При́дих, -ху; -дихи, -хів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. придих — ПРИ́ДИХ, у, ч., лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук.  Словник української мови в 11 томах