ПРИ́ДИХ, у, ч., лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
придих —
при́дих іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
придих —
[придиех] -ху, м. (ў) -ху, мн. -хие, -х'іў
Орфоепічний словник української мови
придих —
-у, ч., лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук.
Великий тлумачний словник сучасної мови
придих —
ПРИ́ДИХ, у, ч., лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук; звук, що супроводжує мовлення при видиханні. Говорити з придихом.
Словник української мови у 20 томах