придих

при́дих

[приди^ех]

-ху, м. (ў) -ху, мн. -хи^е, -х'іў

Значення в інших словниках

1. придих — при́дих іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. придих — -у, ч., лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. придих — ПРИ́ДИХ, у, ч., лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук; звук, що супроводжує мовлення при видиханні. Говорити з придихом.  Словник української мови у 20 томах
4. придих — При́дих, -ху; -дихи, -хів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. придих — ПРИ́ДИХ, у, ч., лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук.  Словник української мови в 11 томах